Ці деталі можуть допомогти нам у нашому розслідуванні.

       4. НОВІ ДАНІ
Нещодавно нам написав пан Кшиштоф Вілльманн. Цінна інформація, яку він надіслав, допомогла пояснити ті відмінності між старими і сучасними фото, які ми шукали на початку.

Будинок на Свєтоянській, 31 так і звався - "Kamienica Pod Okretem", тобто "під кораблем". Портал з вітрильником - символом торгівлі, походив з першої половини XVIII ст.
Ось його стисла історія, запозичена тут:
http://www.zapiecek.com/swietojanska/swietojanska31.html
Подається поки що польською, як в оригіналі, щоб не припуститися неточностей у перекладі.

SWIETOJANSKA NR 31, hip. 11, kamienica Pod Okretem. Pierwotnie dom, 1494 nazwany Dzerdzochowskim; 1505-38 wlasnosc siodlarzy Dambalow (Dabalow), potem postrzygacza Andriasowicza, od 1565 cyrulika Mateusza Swietlika, ok. 1579 Jana Jastrzembskiego, od schylku w. XVI kusnierza Bartlomieja Golno. 1617 kupiony przez zlotnika Andrzeja Zalewskiego. Wowczas czesciowo murowany, czesciowo drewniany, w: nastepnym roku otrzymal murowana sciane boczna zbudowana przez sasiada Stobieckiego (ul. Swietojanska nr 33). Kamienica calkowicie murowana wzniesiona 1642 przez Stanislawa Zalewskiego, syna Andrzeja, rowniez zlotnika. 1669 spalona. Po odbudowie dodany w kluczu portalu hierogram IHS. W pierwszej polowie w. XVIII nalezala do Ambrozego Tomasza Czempinskiego, regenta metryki skarbu koronnego, nastepnie do kupiecko-bankierskiej rodziny Lyszkiewiczow; wtedy zapewne zwienczenie portalu plaskorzezba z okretem oraz budowa oficyny od ul. Piwnej, ktora wowczas albo pozniej polaczono z kamienica frontowa pietrowym gankiem. 1743 kamienica frontowa czterokondygnacjowa, trzyosiowa nalezala do Greyberowej. Od ok. 1754 do 1821 wlasnosc kupca winnego Tomasza Hangla, miescila wowczas winiarnie. Odnawiana 1869 i 1886, kiedy to wykonawca nieokreslonych prac budowlanych Dobromyslaw. Na przelomie w. XIX/XX stanowila calosc z kamienica nr 29; zapewne z tego czasu ujednolicone z nia obramienia okien, a posesje polaczone przejsciem miedzy podworzami.
Po zniszczeniu 1944 zachowane piwnice, fragment fasady do wysokosci parteru, czesc murow konstrukcyjnych i sklepien parteru. Odbudowana 1949-55 wg proj. Stefana Krasinskiego, w nawiazaniu do stanu sprzed 1944 zachowujacego elementy kolejnych przebudow. Zrekonstruowano fasade, zachowano uklad wnetrz na parterze. - Czterokondygnacjowa, trzytraktowa. Fasada trzyosiowa; w parterze (fig. 571) odtworzony kamienny, boniowany portal, zamkniety polkoliscie, zwienczony plaskorzezba przedstawiajaca okret. Dach z odtworzona latarnia.

Для нас тут найцікавіший останній абзац. Після знищення будинку 1944 року фасад зберігся лише до рівня партеру, а портал був втрачений. Кам'яницю відбудували у 1949-1955 роках, тоді ж відтворили і порталом з вітрильником. Новий портал, створений за кресленнями з архіву, природно, трішечки відрізнявся від старого.

      5. За нашим розслідуванням азартно спостерігає Дмитро Малаков. Адже він усе життя "полює на інформацію" і собаку з'їв на архівних розвідках - а от на слід порталу йому вийти не вдавалося. Ще раз пригадаємо деякі вихідні дані:
      - Георгій Малаков точно ніколи не був у Варшаві, а ось до Львова у 1950-х роках їздити міг;
      - малюнок точно зроблений рукою Малакова, а от підпис в куточку викликає питання. Він схожий на аналогічні підписи на інших його роботах (тобто ініціали і дві останні цифри року, наприклад "ГМ-50"). Але чомусь тільки на нашому малюнку підпис зроблено чорнилом, а не тушшю. Чому? Дмитро Васильович припускає, що, теоретично, малюнок Георгія міг підписати його батько, розбираючи роботи сина. Хоча навіщо, і як би він міг знати рік і місце? На жаль, питати вже нема в кого...
- є один ланцюжок, що пов'язував Георгія Малакова з Польщею. У довоєнні роки він вчився і взагалі багато спілкувався з київським художником Віктором Мєрним (Wiktor Mierny), поляком за національністю. А той, у свою чергу, навчався колись у Краківській академії мистецтв, у відомого польського художника Теодора Аксентовича (Teodor Axentowicz). Міг Малаков бачити у Мєрного вдома малюнок або старе фото варшавської кам'яниці? Теоретично міг.

З фактами поки що все. Тепер перейдемо до гіпотез - після отримання останніх даних у нас лишилася єдина версія. Ми вже достеменно знаємо, що портал існує лише у Варшаві і у Львові подібного ніколи не було (версію про будинки-близнюки у цих двох містах ми вже відкинули); знаємо вже, що портал на варшавській кам'яниці був відтворений після війни і тому має деякі відміності від первісного порталу, який ми бачимо на довоєнних фото.

Версія остання, найвірогідніша:
Малаков малював варшавський портал, але не з натури, а скопіював стару фотографію або роботу іншого художника. Наприклад, це може бути пов'язано з його вчителем-поляком Віктором Мєрним, який, в свою чергу, вчився у Кракові у Теодора Аксентовича.

Аргументи "за":
      - малюнок Малакова зображує портал ДО руйнування, тобто ДО 1944 року.

      - це хоч якось може пояснити те, як Малаков намалював варшавський портал, при тому, що ніколи не бував у Варшаві.

Аргумент "проти":
      - якщо припустити, що Малаков копіював якийсь гіпотетичний малюнок з варшавським порталом, що надав йому Віктор Мєрний, то дата на малюнку помилкова. Адже про Мєрного немає жодних відомостей з 1943 р. - тобто у 1950 р. його не могло бути в Києві. Крім того, якщо у Києві робилася копія з чужого малюнка - то чому у підписі "Львів"?
І навряд чи гіпотетичний малюнок, з якого робилася копія, міг належати вчителю Віктора Мєрного Аксентовичу. Тематика його робіт (подивіться через цю сторінку з польського сайту) - це, в основному, кобіти і жанрові сцени, зокрема, з життя гуцулів. Порталів і взагалі архітектурних мотивів у його відомих роботах не спостерігається. Але є одна цікава деталь - Аксентович, поляк вірменського походження, робив ескізи для вітражів Вірменського собору у Львові.       - якщо навіть припустити, що Малаков робив цю копію з невідомого нам малюнку у Львові 1950 року, виникає інше питання - а навіщо? Адже він на той час був вже зрілим художником, а не студентом, який копіює чужі роботи, щоб вчитися. Крім того, як зазначив Дмитро Малаков, якщо б художника зацікавив портал на чужому малюнку, він би його і замалював. Але на малюнку присутні всі найдрібніші деталі, навіть плями на стінах та нерівності бруківки. Занадто схоже на малюнок з натури.

РЕЗЮМЕ:
Ми майже переконані, що Георгій Малаков скопіював малюнок або фотографію порталу з якогось альбому, наприклад, старого польського видання. Що це за гіпотетичне видання - сподіваємося дізнатися з часом, можливо, з вашою допомогою. Отже, приєднуйтеся до пошуків і обговорення!
Чекаємо на ваші ідеї і нову інформацію, які можна надсилати на адресу lvivrem@ukr.net

P.S. Хоч і не в тему, але стаття цікава: Д. Малаков "Георгій Малаков - ілюстратор "Декамерона""